наводити нудьгу

1) ( вказувати шлях) to direct (at), to guide, to lead

2) ( націлювати) to aim (at), to point (at)

3) фіз., ел. to induce

4) (про дані, слова тощо) to cite, to give

5) ( викликати почуття) to evoke, to arouse, to induce, to lead (to)

6) to cover ( with), to coat ( with)

7)

v розм.

псувати (отруювати) задоволення; наводити нудьгу; бентежити

* * *

навести и навесть

1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;

2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];

3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];

4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);

5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;

6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];

7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -

1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;

2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;

3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.

* * *

несов.; сов. - навест`и

1. adj

1) тупий, нетямущий, тупоумний

2) неповороткий; важкий; повільний; в'ялий

3) пригнічений, сумний; хмурий, невеселий

4) похмурий, безрадісний, хмарний

5) нудний; монотонний

6) тупий, невигострений

7) тьмяний, неяскравий; бляклий; матовий; приглушений; невиразний, неясний

8) слабкий, поганий

9) млявий

10) неходовий, що не має попиту

11) гірн. погано провітрюваний

2. v

1) робити тупим (в'ялим); стомлювати

2) затупляти (ніж)

3) ставати тупим

4) притупляти, зменшувати

5) робити невиразним (неясним)

6) тьмяніти; хмаритися

7) ставати млявим (нудним)

* * *

1) тупий, безглуздий, тупоумний

2) неповороткий, важкий, повільний; млявий

3) пригнічений; сумний, хмурий, невеселий

4) сумний; який навіває зневіру, тугу; безрадісний; хмурий, похмурий ( про погоду)

5) нудний, який навіває нудьгу; монотонний; несмачний, прісний

6) тупий, невигострений; тex. засмальцьований ( про шліфувальний круг)

7) тьмяний, неяскравий; бляклий; матовий; притуплений, приглушений; неясний; тупий ( про біль)

8) слабкий, поганий, неясний

9) в'ялий ( про торгівлю); бездіяльний

10) який не має попиту, неходовий ( про товар)

11) гipн. який погано провітрюється ( про рудник)

1) робити тупим, млявим; стомлювати

2) затуплювати, робити тупим ( ніж)

3) притупляти; зменшувати (біль, почуття)

4) робити неясним; робити тьмяним, бляклим; наводити мат, робити матовим, матувати; тьмяніти; ставати матовим

5) хмаритися

1) тупий, безглуздий, тупоумний

2) неповороткий, важкий, повільний; млявий

3) пригнічений; сумний, хмурий, невеселий

4) сумний; який навіває зневіру, тугу; безрадісний; хмурий, похмурий ( про погоду)

5) нудний, який навіває нудьгу; монотонний; несмачний, прісний

6) тупий, невигострений; тex. засмальцьований ( про шліфувальний круг)

7) тьмяний, неяскравий; бляклий; матовий; притуплений, приглушений; неясний; тупий ( про біль)

8) слабкий, поганий, неясний

9) в'ялий ( про торгівлю); бездіяльний

10) який не має попиту, неходовий ( про товар)

11) гipн. який погано провітрюється ( про рудник)

1) робити тупим, млявим; стомлювати

2) затуплювати, робити тупим ( ніж)

3) притупляти; зменшувати (біль, почуття)

4) робити неясним; робити тьмяним, бляклим; наводити мат, робити матовим, матувати; тьмяніти; ставати матовим

5) хмаритися